Несподіваних предків сучасних китів знайшли вчені
Перехід до водного способу життя був однією з великих подій в еволюційній історії ссавців, нарівні з адаптацією до польоту або початком прямоходіння. Хоча предки китів були сухопутними копитними, спорідненими сучасним бегемотам, лише за кілька мільйонів років у вигляді їхніх нащадків виявилися риси, властиві плаваючим тваринам: спочатку вони були схожі на видр, потім — на тюленів, і нарешті — на китів.
Щоб зрозуміти, як швидко відбувся перехід китоподібних на новий спосіб життя, вчені з Університету Торонто (Канада) вивчили еволюційну історію китів на молекулярному рівні і зосередилися на білку родопсині, який поглинає світло і посилає сигнал, що йде з сітківки в мозок, пише Procee. National Academy of Sciences.
Вчені пояснили свій вибір тим, що родопсин відповідає за сприйняття світла, а по освітленості повітряне та водне середовища різняться досить сильно. Тваринам, що адаптуються до плавання, доводиться пристосовуватися до життя в новому, темнішому світі, і, судячи з результатів дослідження, останній загальний предок китів, який жив на суші, вже міг бачити під водою.
Вивчивши гени родопсину сучасних китів та його найближчих родичів, вчені змогли відновити ген родопсину, властивого сухопутним предкам китів. Потім цей «стародавній» родопсин був вбудований у ДНК лабораторних культур клітин, щоб напрацювати сам білок, який потім був очищений та використаний для подальшого вивчення.
Виявилося, що родопсин в очах предків китів вже був набагато чутливішим до синього світла (він найглибше проникає в товщу води), ніж це можна було очікувати від сухопутної тварини. Також біохімічні властивості отриманого білка доводять, що очі цих давно вимерлих тварин могли швидко перебудовуватися між різними рівнями освітленості, що типово для видів, що пірнають, наприклад, тюленів.
Ймовірно, предки китів не просто жили на морському узбережжі, а й охоче пірнали за їжею у морські глибини, розшукуючи там корм чи рятуючись від хижаків. Зрештою, їхні копита стали ластами, і перший протокіт, схожий на гігантську видру, востаннє спустився з берега, щоб більше не повертатися на сушу.