Виховання дітей – тема, яка хвилює багатьох з нас. Пропонуємо вам вивчити кілька корисних рекомендацій. Вони допоможуть вам зрозуміти, як виховати щасливу дитину.

Батьки, внутрішньо і соціально нещасливі, не зможуть виховати свою дитинку щасливою. Ті ж, що перебувають в гармонії з собою і світом, спеціально навіть старатися не будуть.

Поради психологів будуть працювати тоді, коли батьки — психологічно стабільні особистості.

Якщо батьки себе не люблять — діти також не будуть себе любити. Як би перші не старалися.

Багато вчених переконані, що всі проблеми гніздяться в дитинстві. Отож, ваше дитяче виховання теж можна змінювати. Перепишіть сценарій свого виховання з дитинства, і ви побачите, як зміняться ваші дітки.

Інтровертами не народжуються — ними стають від батьківських слів: “Не чіпляйся до мене”, “Я не маю часу”, “Відчепися”. Знайомо? Отак діти зачиняються від усіх у своєму внутрішньому світі та вважають, що всім байдуже до їх проблем.

Найперша умова, щоб дитина виросла здоровою та не страждала від неврозів, — забезпечити їй почуття безпеки.

Насамперед діти повинні одержувати від батьків довіру, стабільність і комфорт. Без таких базових відчуттів, постійної критики з боку дорослих дитина втратить довіру і до них, і до життя взагалі.

Не хочете, щоб ваша дитина зазнала психічної травми, — не поводьтеся агресивно, дитина не має вас боятися. Доведіть, що ви на боці сина/доньки, уважно вислухайте все, що вона/він хоче вам розповісти, не перебивайте і не давайте порад.

Порівнюєте невротичну сім’ю і сім’ю без мами/тата? Я б обрав другу.

Не варто перекладати на дітей свої дитячі бажання і незреалізовані мрії. Ваша дитина не має стати вашою копією чи відбиттям.

Мама в декреті, яка віддає дитині всю себе і відчуває себе їй зобов’язаною негативно впливає найперше на саму дитину. Мама не має “розчинятися” у своїй дитині.

Не плутайте турботу і виховання. Турбота — це простежити за тим, щоб дитина була одягненою і не голодною. На жаль, декотрі батьки обмежуються тільки цим, а потім діти ні про що з ними не вміють розмовляти.

Діти все дуже тонко відчувають. Якщо ви приходите втомлена з роботи й мрієте про відпочинок, вони відчують, що ви робите це примусово. Варіанти розв’язання ситуації такі: найняти няню, пояснити дітям, що ви всього не встигаєте, обійняти й поцілувати малюків. Такі дії кращі, ніж істерика і плачі з вашого боку.

Загладжувати провину іграшками — теж не найкраща ідея. Діти й психологічно, і фізично це сприймуть.

Здоровою ми називаємо ситуацію, коли мама спішить з роботи додому та мріє про те, як обійме сина чи доньку. Такі моменти, коли найрідніші люди розмовляють відкрито між собою, — найцінніші як для дітей, так і для дорослих.

Батьки! З народженням другої й третьої дітей не варто натякати старшим дітям, що “ти вже дорослий і самостійний”. Такі слова вони сприймають дуже болісно, буквально вони означаються для них “Відтепер ми тебе менше любимо”.

Дитину треба любити за те, що вона є… що вона просто є у вас. Як і себе. Ви незадоволені своїми дітьми — отже, ви маєте причини бути незадоволеними собою.

Злитеся на дитину? То не ображайте її особистість. Не кажіть: “Ти поганий”, а скажіть: “Я осуджую вчинок, який ти зробив”.

Діти мають бути впевнені, що їх батьки — добрі, люблячі, сильні, вони завжди їх захистять і стануть на їх бік.